Коли підприємство виходить на нові ринки або залучає іноземних інвесторів, питання звітності стає першим практичним бар’єром. Партнери з Європи чи Азії не читають НП(С)БО — вони звикли до МСФЗ. І саме тут починається розмова про перехід.
МСФЗ — це Міжнародні стандарти фінансової звітності, розроблені Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО). Вони визначають єдині правила визнання, оцінки та розкриття інформації у фінансовій звітності. Ці стандарти застосовують у більш ніж 140 країнах світу.
В Україні питання застосування МСФЗ регулюється Законом №996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні». Для одних підприємств це обов’язок, для інших — добровільний вибір.
Застосування МСФЗ означає, що фінансова звітність підприємства складається за єдиними міжнародними правилами. Інвестор з Берліна чи банкір з Варшави зможе прочитати таку звітність і зрозуміти реальний стан справ компанії без перекладу та пояснень.
Саме у цьому головна цінність МСФЗ — у прозорості та порівнянності. Два підприємства з різних країн, що звітують за МСФЗ, можна порівнювати між собою. Це неможливо зробити, якщо одне веде облік за українськими стандартами, а інше — за польськими чи британськими.
«Прозорість фінансової звітності — це мова, якою бізнес говорить з інвесторами по всьому світу.»
В Україні діють дві паралельні системи стандартизації обліку: НП(С)БО — національні положення, і МСФЗ — міжнародні стандарти. Підприємство застосовує одну з них залежно від своєї категорії та рішення власників.
Хто зобов’язаний застосовувати МСФЗ в Україні
Перелік підприємств, для яких застосування МСФЗ є обов’язковим, визначений у частині 2 статті 12-1 Закону №996-XIV та деталізований у пункті 2 Порядку подання фінансової звітності (постанова КМУ №419).
Обов’язково складають звітність за МСФЗ такі підприємства:
- публічні акціонерні товариства (ПАТ);
- банки та небанківські фінансові установи;
- страхові компанії;
- недержавні пенсійні фонди;
- кредитні спілки;
- великі підприємства;
- емітенти цінних паперів, що торгуються на регульованих ринках капіталу;
- суб’єкти господарювання, що видобувають корисні копалини загальнодержавного значення;
- підприємства, що здійснюють діяльність за видами, перелік яких визначає Кабінет Міністрів України.
Важливе уточнення: приватні акціонерні товариства (ПрАТ) і товариства з обмеженою відповідальністю (ТОВ) до списку МСФЗ-зобов’язаних не входять. Саме тому частина ПАТ у свій час реорганізувалась у ПрАТ або ТОВ — щоб вийти з-під обов’язкових вимог МСФЗ.
Усі інші підприємства можуть самостійно обрати, чи застосовувати МСФЗ. Це добровільне рішення.
Як визначити, чи є підприємство «великим»
Питання про обов’язковість МСФЗ часто виникає саме тоді, коли підприємство зростає. Критерії великого підприємства визначені у статті 2 Закону №996-XIV.
| Критерій | Показник |
|---|---|
| Балансова вартість активів | понад 20 млн євро |
| Чистий дохід від реалізації | понад 40 млн євро |
| Середня кількість працівників | понад 250 осіб |
Підприємство вважається великим, якщо перевищує два з трьох критеріїв протягом двох суміжних років. При цьому показники оцінюються за середньорічним курсом євро, встановленим НБУ.
Якщо підприємство щойно потрапило до категорії великих — перехід на МСФЗ стає обов’язковим. Для точного визначення статусу рекомендується провести аналіз фінансової звітності за останні роки.
Чим МСФЗ відрізняються від НП(С)БО
Це практичне питання хвилює кожного бухгалтера, який вперше стикається з міжнародними стандартами. Різниця є суттєвою, і зводиться не лише до форм звітності.
Головна відмінність — у підході до оцінки активів і зобов’язань. НП(С)БО орієнтовані на історичну вартість: купили обладнання за 100 тисяч — так і відображаєте. МСФЗ допускають оцінку за справедливою вартістю, яка відображає реальну ринкову ціну активу на дату звітності.
Інші ключові відмінності:
- Склад звітності. За МСФЗ обов’язковим є звіт про рух грошових коштів і звіт про зміни у власному капіталі — у НП(С)БО для малих підприємств ці форми спрощені або не вимагаються.
- Принцип пріоритету змісту над формою. МСФЗ вимагають відображати операцію так, як вона є за суттю, а не за юридичною формою документа.
- Консолідована звітність. МСФЗ детально регулюють облік груп підприємств, дочірніх та асоційованих компаній — НП(С)БО в цій частині значно простіші.
- Розкриття інформації. МСФЗ вимагають значно більшого обсягу приміток і пояснень до звітності.
- Мова та аудит. Звітність за МСФЗ зазвичай підлягає аудиту, а великі підприємства зобов’язані її оприлюднювати.
«Добрі стандарти обліку — це не тягар для бізнесу, а інструмент довіри між компанією та її партнерами.» — принцип РМСБО
Переваги переходу на МСФЗ
Навіть якщо перехід на МСФЗ не є обов’язковим, багато підприємств обирають його свідомо. І на це є вагомі причини.
Доступ до міжнародного фінансування — перша і найвагоміша. Іноземні банки та інвестиційні фонди, як правило, вимагають звітність саме за МСФЗ. Без неї отримати кредит або залучити інвестора з-за кордону майже неможливо.
Прозорість для власників — ще один аргумент. Якщо в компанії кілька акціонерів або вона входить до групи підприємств, МСФЗ дають єдину зрозумілу картину для всіх учасників.
Також серед практичних переваг:
- спрощення взаємодії з іноземними партнерами та покупцями;
- підготовка до виходу на міжнародні ринки капіталу;
- підвищення репутації компанії в очах контрагентів;
- можливість порівнювати себе з конкурентами у глобальному масштабі.
Як відбувається перехід на МСФЗ
Перехід — це не просто зміна форм звітності. Це перебудова підходу до обліку, яка потребує часу і підготовки.
Перший крок — визначити дату переходу. Це перший день першого звітного року, за який підприємство складає звітність за МСФЗ. Відповідно до МСФЗ 1 «Перше застосування», на цю дату формується вступний баланс за новими правилами.
Далі підприємство має:
- Провести інвентаризацію активів і зобов’язань та переоцінити їх за правилами МСФЗ.
- Розробити або оновити облікову політику відповідно до вимог міжнародних стандартів.
- Підготувати порівняльну звітність за попередній рік — вже за МСФЗ.
- Пройти аудит першої звітності за МСФЗ, якщо це передбачено законодавством.
Перехід займає від кількох місяців до року залежно від складності бізнесу. Великі підприємства зазвичай залучають консультантів або спеціалізовані аудиторські компанії.
Переходити на МСФЗ краще завчасно — до того, як це стане обов’язковим. Підготовлена команда і налагоджені процеси зроблять цей процес значно менш болісним, ніж авральний перехід під тиском дедлайну.
