Головна » Амортизація: як нараховувати та відображати в обліку

Амортизація: як нараховувати та відображати в обліку

від Ковальчук Олена
0 коментарі
Бухгалтер розраховує амортизацію основних засобів у програмі на ноутбуці поруч із документами та технікою підприємства

Компанія купує вантажівку за два мільйони, і бухгалтер не може списати цю суму у витрати одним махом. Машина возитиме товар років вісім, а витрати мають лягати на ті періоди, коли вона реально приносить гроші. Саме для цього придумали розподіл вартості в часі. На практиці більшість помилок виникає не через складні формули, а через дрібниці: невірно поставлений строк служби, забута ліквідаційна вартість, не той рахунок витрат.

Що таке амортизація і навіщо вона потрібна

Амортизація — це поступове перенесення вартості необоротного активу на витрати протягом строку, коли підприємство ним користується. Верстат, будівля, комп’ютер, торгове обладнання служать роками, тож їхня вартість «розсипається» по місяцях невеликими частинами.

Правила описані в НП(С)БО 7, а для тих, хто працює за міжнародними стандартами, — у МСБО 16. Нарахування починається з місяця, наступного за місяцем введення об’єкта в експлуатацію, і припиняється з місяця, що йде за місяцем вибуття. Виробничий метод має виняток: тут відлік стартує з дати введення.

Амортизація основних засобів виконує одразу дві функції. Вона показує реальний фінансовий результат, бо прибуток без урахування зношення обладнання завжди завищений. Крім того, вона формує залишкову вартість — ту цифру, яка потрапляє в баланс і за якою активи бачить банк чи інвестор.

На які активи амортизацію не нараховують

Тут перелік короткий, але його порушення трапляється регулярно. Не підлягають амортизації:

  • земельні ділянки та капітальні витрати на поліпшення земель, не пов’язані з будівництвом;
  • незавершені капітальні інвестиції, поки об’єкт не введено в експлуатацію;
  • природні ресурси;
  • об’єкти, переведені на консервацію за наказом керівника;
  • основні засоби на реконструкції, модернізації чи добудові.

Найпоширеніша ситуація — обладнання стоїть на складі в упаковці, документи на введення ніхто не оформив, а бухгалтер уже нараховує знос. Формально це помилка, бо підставою для старту нарахування є акт введення в експлуатацію.

Гроші йдуть звідти, де їх не рахують щомісяця.

Строк корисного використання: хто і як його встановлює

Строк визначає саме підприємство, а не податкова й не постачальник обладнання. Рішення ухвалює комісія та фіксує його в акті приймання-передачі, після чого керівник затверджує наказом. Орієнтуватися варто на очікуваний час експлуатації, потужність, фізичне та моральне зношення, а також на технічну документацію виробника.

У бухгалтерському обліку строк можна переглядати. Якщо верстат після капітального ремонту служитиме ще п’ять років замість двох запланованих, комісія оформлює перегляд, і суму амортизації рахують по-новому з наступного місяця.

Разом зі строком встановлюється ліквідаційна вартість — сума, яку підприємство очікує отримати від продажу або металобрухту після завершення експлуатації. Її можна поставити нульовою, і саме так роблять у більшості випадків, щоб не ускладнювати розрахунки. Проте для транспорту чи дорогого обладнання нуль виглядає непереконливо перед аудитором.

Методи нарахування амортизації

Стандарт дозволяє п’ять методів для основних засобів. Обраний варіант закріплюють в обліковій політиці, причому для різних груп активів можна застосовувати різні методи.

Прямолінійний

Найпростіший і найпоширеніший. Вартість, зменшена на ліквідаційну, ділиться на кількість років служби, а річна сума ділиться ще на дванадцять місяців.

Приклад: верстат коштує 240 000 грн, ліквідаційна вартість — 20 000 грн, строк — 5 років. Річна сума становить 44 000 грн, місячна — 3 666,67 грн. Однакова цифра щомісяця, жодних сюрпризів у звітності.

Зменшення залишкової вартості

Норма амортизації застосовується не до первісної, а до залишкової вартості, тому суми з кожним роком стають меншими. Метод підходить обладнанню, яке найінтенсивніше працює в перші роки.

Обов’язкова умова: ліквідаційна вартість не може дорівнювати нулю, інакше формула з коренем просто не рахується. Це та деталь, на якій спотикається половина бухгалтерів, що вирішили спробувати цей метод.

Прискорене зменшення залишкової вартості

Річна норма подвоюється порівняно з прямолінійною й також застосовується до залишкової вартості. У перший рік у витрати йде вдвічі більше, ніж за звичайного розрахунку.

Такий підхід обирають для комп’ютерної техніки, смартфонів, обладнання, яке швидко морально старіє. Через два роки ноутбук коштує вже суттєво менше, і облік це чесно відображає.

Кумулятивний

Використовується кумулятивний коефіцієнт: у чисельнику — кількість років, що залишилися до кінця служби, у знаменнику — сума номерів усіх років. При строку в п’ять років знаменник дорівнює 15, і в перший рік списується 5/15 вартості.

За тим самим верстатом за 240 000 грн у перший рік у витрати піде 73 333 грн, у другий — 58 667 грн, і далі сума зменшуватиметься. Метод логічний для активів із високою віддачею на старті.

Виробничий

Тут прив’язка не до часу, а до обсягу роботи. Вартість ділиться на плановий сукупний виробіток, а потім множиться на фактичний випуск за місяць.

Формат ідеальний для преса, який штампує деталі, або для автомобіля з обліком пробігу. Мінус один: якщо техніка місяць простояла, амортизація дорівнює нулю, і собівартість продукції стрибає.

МетодКоли доцільнийОсобливість
Прямолінійнийбудівлі, меблі, стабільне обладнанняоднакова сума щомісяця
Зменшення залишкової вартостітехніка з високою віддачею на стартіліквідаційна вартість не може бути нульовою
Прискорене зменшеннякомп’ютери, гаджети, швидко застаріла технікаподвоєна норма, швидке списання
Кумулятивнийтранспорт, виробниче обладнанняплавне зменшення сум по роках
Виробничийпреси, автомобілі, верстати з обліком виробіткузалежить від фактичного обсягу роботи

Для малоцінних необоротних матеріальних активів діють спрощені варіанти: списати 50% при введенні та 50% при вибутті або одразу всі 100% вартості в першому місяці експлуатації.

Проводки з нарахування амортизації

Логіка проста: кредит завжди відображає накопичений знос, а дебет залежить від того, де саме працює об’єкт. Порядок дій бухгалтера щомісяця виглядає так:

  1. Перевірити перелік об’єктів, уведених в експлуатацію минулого місяця.
  2. Виключити з розрахунку активи на консервації та ті, що вибули.
  3. Розрахувати суму за обраним методом по кожному об’єкту.
  4. Скласти відомість нарахування амортизації як первинний документ.
  5. Відобразити нарахування проводками за напрямами використання.

Основні кореспонденції такі. Знос виробничого обладнання відносять записом Дт 23 Кт 131, амортизацію загальновиробничих активів — Дт 91 Кт 131. Техніка бухгалтерії та керівництва йде через Дт 92 Кт 131, автомобіль відділу продажів — Дт 93 Кт 131, невиробничі об’єкти — Дт 949 Кт 131. Для малоцінних необоротних активів замість 131 працює субрахунок 132.

Неправильно обраний рахунок витрат не змінює загальну суму, але викривляє собівартість і валовий прибуток у звіті про фінансові результати.

Податковий облік: де він розходиться з бухгалтерським

Підприємства з річним доходом до 40 млн грн можуть не рахувати податкові різниці й спокійно спираються на бухгалтерські дані. Решта коригує фінансовий результат: бухгалтерська амортизація додається, а податкова віднімається.

У податковому обліку основним засобом вважається актив вартістю понад 20 000 грн зі строком служби більше року. Усе, що дешевше, є малоцінним і в податкові розрахунки не потрапляє. Крім того, кодекс встановлює мінімально допустимі строки за групами: будівлі — 20 років, машини та обладнання — 5, транспортні засоби — 5, меблі та інструменти — 4, комп’ютерна техніка — 2 роки.

Якщо в наказі поставлено строк менший за мінімальний, для податкових цілей застосовується саме мінімальний. Виробничий метод у податковому обліку теж має обмеження, тому підприємства з коригуваннями частіше обирають прямолінійний варіант для обох обліків одночасно.

Окремо варто пам’ятати, що амортизація невиробничих основних засобів у податковому обліку не визнається взагалі. Кавомашина для офісу чи бесідка на території складу зменшать бухгалтерський прибуток, але податкову базу не зачеплять.

Облік не любить складних рішень там, де достатньо простого.

Помилки, які трапляються найчастіше

Перелічимо ті, що дають найбільше донарахувань під час перевірок. Нарахування зносу на об’єкт, який ще не введено в експлуатацію. Продовження нарахування після повного списання вартості, коли залишкова вартість уже дорівнює ліквідаційній. Використання методу зменшення залишкової вартості з нульовою ліквідаційною вартістю.

Ще одна класика — відсутність наказу про облікову політику з переліком методів. Формально підприємство має право обрати будь-який варіант, але без документа доводити свій вибір перед аудитором буде складно.

Правильна амортизація основних засобів — це передусім акуратність у дрібницях: своєчасний акт введення, обґрунтований строк, зафіксований у наказі метод і вірний рахунок витрат. Коли ці чотири речі на місці, розрахунок займає п’ятнадцять хвилин на місяць і не викликає питань ні в директора, ні в перевіряючих.

Вам також може сподобатися