Більшість підприємців-початківців ставлять одне і те саме запитання: яка система оподаткування краща — спрощена чи загальна? Відповідь майже завжди однакова: якщо є можливість обрати спрощену — обирайте. Але «можливість» тут ключове слово, бо умови і обмеження є в кожній групі.
Спрощена система оподаткування — це спеціальний податковий режим, який замінює кілька окремих податків і зборів сплатою єдиного податку. Вона створена для підтримки малого і середнього бізнесу і регулюється главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України, статті 291–300. На спрощеній системі можуть бути як фізичні особи-підприємці, так і юридичні особи.
«Простота оподаткування — не ціль сама по собі, але вона вивільняє час підприємця для того, заради чого він і відкрив бізнес.»
Що таке єдиний податок і чим він відрізняється від загальної системи
Єдиний податок — це платіж, який на спрощеній системі замінює або суттєво спрощує розрахунок основних податків. Головна перевага проста: замість складних розрахунків податку на прибуток, ПДВ та інших платежів підприємець сплачує фіксовану суму або відсоток від доходу.
Ключові відмінності між системами:
- ставки: спрощена система передбачає фіксовані ставки або відсоток від доходу, загальна — ПДФО 18% або податок на прибуток 18%;
- облік і звітність: на спрощеній системі облік значно простіший, на загальній — повний бухгалтерський облік;
- ліміти доходу: для спрощеної системи встановлені граничні обсяги, для загальної — обмежень немає;
- ПДВ: на спрощеній системі можна працювати без ПДВ, на загальній — ПДВ часто є обов’язковим;
- обмеження за видами діяльності: спрощена система має законодавчі заборони, загальна — ні.
Групи спрощеної системи оподаткування у 2026 році
Система складається з чотирьох груп. Перші три — для ФОП, четверта — для сільськогосподарських виробників. Для кожної групи встановлено окремі умови, ліміти і ставки.
| Група | Ліміт доходу | Ставка єдиного податку | Наймані працівники | Клієнти |
|---|---|---|---|---|
| 1 група | 1 444 049 грн | до 10% прожиткового мінімуму (до 336 грн/міс) | немає | лише населення |
| 2 група | 7 211 598 грн | до 20% МЗП (до 1 729,40 грн/міс) | до 10 осіб | населення і платники ЄП |
| 3 група | 10 091 049 грн | 5% (без ПДВ) або 3% (з ПДВ) | без обмежень | будь-які |
| 4 група | без ліміту | від нормативної оцінки землі | без обмежень | лише агровиробники |
1 група — для найменшого бізнесу
Перша група підходить для підприємців, які торгують на ринку самостійно або надають побутові послуги населенню. Найманих працівників не може бути взагалі.
Ставка єдиного податку не перевищує 10% прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У 2026 році це до 336 грн на місяць — мінімально можлива сума, яку затверджує місцева рада.
На 1 групі не можна відкривати інтернет-магазин, надавати послуги юридичним особам і мати найманих працівників. Звітність — раз на рік, РРО під час воєнного стану не обов’язковий.
2 група — для послуг і торгівлі
Друга група — найпопулярніший вибір для підприємців, які надають послуги населенню або іншим ФОП на єдиному податку, займаються торгівлею чи виробництвом.
Ставка єдиного податку фіксована — до 20% мінімальної зарплати, тобто до 1 729,40 грн на місяць. Сума не залежить від обороту: заробили 10 тисяч або 7 мільйонів — платите однаково.
Обмеження: не можна надавати послуги або виконувати роботи для юридичних осіб і ФОП на загальній системі. Якщо такий клієнт з’явився — треба переходити на 3 групу.
3 група — для широкого кола
Третя група — найуніверсальніша. Тут немає обмежень за типом клієнтів і кількістю найманих працівників. Підходить для фрилансерів, IT-спеціалістів, консультантів, оптової торгівлі, виробників.
На відміну від 1 і 2 груп, тут єдиний податок прив’язаний до доходу: 5% від кожної отриманої гривні без ПДВ або 3% зі статусом платника ПДВ. Звітність — щоквартально.
4 група — для аграріїв
Четверта група призначена виключно для сільськогосподарських товаровиробників. Умова — частка сільськогосподарського виробництва у попередньому році не менше 75% від загального доходу. Ставка прив’язана до нормативної грошової оцінки земельних угідь.
Умови переходу між групами
Перехід між групами спрощеної системи можливий щокварталу. Для цього треба подати заяву не пізніше ніж за 15 днів до початку нового кварталу.
Строки набуття чинності нової групи:
- 1 і 2 групи — з 1 числа місяця, наступного за місяцем подання заяви.
- 3 і 4 групи — з дня подання заяви, без очікування.
Після подання заяви слід самостійно перевірити, що реєстрацію підтверджено — через Електронний кабінет або у відповіді ДПС.
Загальні заборони для спрощеної системи
Незалежно від групи, на єдиному податку не можна займатись певними видами діяльності. Пункт 291.5 ПКУ містить вичерпний перелік заборон.
Для всіх груп заборонено:
- обмін іноземної валюти;
- організація азартних ігор;
- виробництво і продаж підакцизних товарів (крім деяких видів пива і виноробства);
- фінансові та страхові послуги;
- охоронна діяльність — з 1 січня 2026 року;
- діяльність у сфері аудиту.
«Перевіряйте перелік заборонених КВЕДів щороку. Те, що було дозволено минулого року, у поточному може потрапити під заборону.»
Переваги спрощеної системи над загальною
Вибір спрощеної системи — це не лише про менші податки. Це про передбачуваність, простоту і меншу кількість паперів.
Основні переваги:
- просте нарахування — фіксована сума або відсоток без складних розрахунків;
- мінімальна звітність — раз на рік для 1–2 груп, раз на квартал для 3 групи;
- можливість не бути платником ПДВ і не реєструвати накладні в ЄРПН;
- прозорість для клієнтів і контрагентів — зрозуміло, скільки коштує послуга без прихованих наслідків для покупця;
- менше перевірок і простіший контроль з боку ДПС для 1–2 груп.
Загальна система виправдана тоді, коли дохід перевищує ліміт 3 групи, вид діяльності заборонений для спрощенців або специфіка роботи вимагає визнання витрат — наприклад, у виробництві зі значними матеріальними затратами.
Спрощена система — не завжди і не для всіх. Але для більшості малих підприємців це найпростіший і найдоступніший старт, який дозволяє зосередитись на бізнесі, а не на бухгалтерії.
